взрывать

взрыть

I. скопувати, скопати, рити, порити, зрити, спороти. [Скопала грядку. Попоров (споров) плуг землю. Грядку порося порило]. Взрытый - зритий, розритий, поритий. [Розрита могила (Шевч.). Чорна земля під копитом, як та рілля зрита (Рудан.)]; (о кроте) кротити (-чу, -тиш), (сов.) накротити. [Кріт землі накротив].

II. Взрывать, взорвать на воздух - висаджувати (висадити) в повітря; (мину) запалити. Взорванный - висаджений у повітря, зруйнований вибухом.

* * *

I несов.; сов. - взорв`ать

1) (разрушать взрывом) виса́джувати, [в пові́тря], ви́садити [в пові́тря] и мног. повиса́джувати [в повітря]; (подрывать) підрива́ти, підірва́ти и мног. попідрива́ти, зрива́ти, зірва́ти, позрива́ти; (разрушать) руйнува́ти, зруйнува́ти и поруйнува́ти

2) (сов. перен.: возмутить) обу́рити, роздратува́ти

II несов.; сов. - взрыть

(взрыхлять) зрива́ти, зри́ти, ри́ти, пори́ти; (вскапывать) ско́пувати, скопа́ти и мног. поско́пувати